Залетів горобець
В колгоспну комору,
Та й сів же він відпочити
На пшеничну гору.
Як уздрів горобця
Комірник в коморі,
3 риком, з галасом зібрав
Всіх людей із двору.
«Ой, рятуйте, люди добрі,
Злодії ввірвались,
Вони в мене тонн із десять
Пшениці вже вкрали.
Тепер треба складать акта,
Щоб її списали,
Щоб на мене колгоспники
Нічого не мали».
І склав акта комірник,
Правління ствердило,
На горобця вину склало
Любо, тихо й мило.
Цвірінькає горобець,
Комірник сміється:
Десять тонн пшениці вкрав,
Уже не вернеться.
У вирії десь високо
Цвірінькають горобці.
А комірник сидить дома,
Їсть пшеничненькі млинці.
Стережися, комірник,
Щоб ти не вдавився
Та в народному суді
Ти не появився.