Із-за гори вітер віє,
А в долині тихо,
Добре було на Вкраїні,
А тепера лихо.
За молодих панів стало
Трудно на роботу:
Увесь тиждень на панщині,
А собі в суботу.
А в неділю до схід сонця
В усі дзвони дзвонять,—
Десятники підвіконню
На панщину гонять.
Чоловікам за неводом
Раненько вставати,
Старим бабам крупи дерти
Та ще й плаття прати.
Молодицям по світлицях
Мости[1] шарувати.
Малим дітям пір’я драти
І тютюн в’язати.
Хвалилася наша пані:
Добре в неї жити.
Ой неправда, вража пані,
Плачуть наші діти.

[1] Мости – тут: дерев’яні підлоги