Близенько коло поточка виточила миша ямку і зносила там собі зерно на зиму. Коли раз віддалилася з дірки на стерню, щоби який колос ко ямі притягнути, вилізла жаба з потока, вигрілася на березі та й шусть до мишачої норки!
Прибігає миша і… застає нову газдиню!..
— А ти що тут робиш? То моя яма!
— Ні, то моя,— відповідає жаба.
Зачали ся сварити, а потому від сварки прийшли і до бійки. Виволоклися наверх з ями. Одна пищить, а друга квакає.
Увидівши каня з дерева, як то вони б’ються, причалапала аж до них, а коли вони навіть не спостерегли її, зловила та й ликнула обі.
Як ся двоє сваряться і процесують[2], так третій потішиться їх маєтком[3].

[1] Каня— рід шуліки, коршака.

[2] Процесувати — судитися.

[3] Маєтки — тут: майно, власність.