Ой виорю я нивку широкую
Та посію хмелю високого,
Та нароблю пива солодкого,
Та зберу я роду багатого,
Та запросю сестру багатую,
Та запросю сестру убогую, —
По багату сестру коні пошлю,
По вбогу-небогу посла пошлю!
Багатая сестра кіньми їде,
А вбога-небога пішки йде;
Багатая сестра край стола,
А вбога-небога край порога;
Багатая сестра в злоті, кармазині,
А вбога-небога в сіренькій свитині;
Багатая сестра мед-вино п’є,
А вбога-небога слізоньками ллє:
«Якби ти, сестро, така, як я,
То там би сиділа, де і я!»
Іде брат до комори —
Наступив сестрі на босі ноги:
«Оступися, сестро, із дороги,
Які твої страшні сильно вбори!»
«Що я тобі, брате, провинила,
Що тобі дорогу заступила?»
«Якби ти, сестро, жупан мала,
То би з нами пила і гуляла;
Якже ти, сестро, в сіренькій свитині,
Наробила страму всій родині!
Ой якби ти, сестро, не спала,
Якби рано вставала,
Великі кужелі навивала
Та свою скриню наповняла!»
«А я, брате, рано устаю,
Великі кужелі навиваю,
Великі кужелі навиваю
Та чужую скриню наповняю!»
«Десь ти, сестро, та и не робиш,
Що ти до мене в гості боса ходиш!»
«Ой роблю я, брате, більше тебе,
Та не маю тої долі, що у тебе».
Пішли сестри у лісочок
Та й подали голосочок;
Як гукнула сестра багатая —
Обізвалась доля добрая:
«Чи ти ті жупани поносила,
Бо я тобі вже других нашила!»
Як гукнула сестра убогая —
Обізвалась доля недобрая:
«Чи ти всі мички вже попряла,
Бо я тобі других наприймала!»