By

Михајло Коцјубински “Persona grata” Лазар је мрзео затворског чувара коме је затвор дао надимак Њушка. Због свега: због грубог лица, на коме нису хтеле да расту маље, због ситних злих очију које су увек гледале некуда иза човека, мада су све запажале, због њег... Опширније

Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки... Опширније

Ой весна, весна, ти красна, Що ж ти нам, весна, принесла? Та принесла я вам літечко, Щоб родилося житечко Ще й червонії квіточки, Щоб, квітчалися дівочки. Пісеньки співали, В решето складали, Повісили решето на вербі; Як налинули лебеді Та звалили решето додолу, — Ч... Опширније

 (Пісня про Данила Нечая) Ой з-за гори високої, З-під чорного гаю, Ой крикнули козаченьки: «Утікай, Нечаю!» «Не бійтеся, не бійтеся, Пани отамани, — Поставив я стороженьку Усіма шляхами. Як я маю, козак Нечай, Звідси утікати, Славу мою козацькую Марно потеряти?» «А я тебе, ... Опширније

Ой ясне сонце високо сходить, А низенько заходить, Чогось, братця, да чумацький отаман По доріжечках ходить. Ой да білі ручки ломить, Й він словесно й говорить, Ой що з-під гаю, Та з під темного лісу Розбійники виїжджають, Що найстарший превражний син розбійник На сивому ... Опширније

Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку[1] переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше... Опширније

Ой високо сонце сходить, А низько заходить; Ой ходить піп по вівтарю Та листи читає: «Чому, чому галаганців У церкві немає?» «Ой як же нам, наш батюшка, До церкви ходити,— Загадують десятчики В клуні молотити; Що брат косить, що брат косить, А батько молотить, Сестр... Опширније

Ой матінко-зірко, Як у строку гірко: Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся. Ой матінко-зоре, Яке в строку горе: Ні доїсти, ні допити, Ні сісти спочити! Ой матінко-вишня, Чи я у вас лишня, Що ви мене туди дали, Де я непривишна? Ой матінко-пава, Тепер я пропала, Що ви мене туди... Опширније

Із-за гори вітер віє, А в долині тихо, Добре було на Вкраїні, А тепера лихо. За молодих панів стало Трудно на роботу: Увесь тиждень на панщині, А собі в суботу. А в неділю до схід сонця В усі дзвони дзвонять,— Десятники підвіконню На панщину гонять. Чоловікам за неводом Раненьк... Опширније

— Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи… — Грицю, Грицю, до телят! В Гриця ніженьки болять… — Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити… — Грицю, Грицю, врубай дров! — Кахи-кахи! Нездоров… — Грицю, Грицю, роби хліб! — Кахи-кахи!... Опширније