Category

В Цариграді на риночку Та п’є Байда мед-горілочку; Ой п’є Байда та не день, не два, Не одну нічку та й не годиночку; Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається: «Ой, цюро ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький?» Цар турецький к ньом... Опширније

Ой ти, ниво моя, ниво, Ниво золота Що за тебе, моя ниво, Билась голота. Не раз тебе, моя ниво, Топтала орда, Не раз тебе, моя ниво, Кляла біднота. Не раз, було, над тобою Крукали круки, Не раз рвали твоє тіло Вовки-хижаки. Зійшло сонце із-за хмари, Вітри... Опширније

Ой ти, Морозенку, Ой ти преславний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Україна плаче. Та не так тая Україна, Як те горде військо! Ой заплакала Морозиха, Йдучи рано на місто. Ой заплакала Морозиха Та й стала тужити, Що взяли її сина Івана У військо служити. «Не плач, ... Опширније

Залетів горобець В колгоспну комору, Та й сів же він відпочити На пшеничну гору. Як уздрів горобця Комірник в коморі, 3 риком, з галасом зібрав Всіх людей із двору. «Ой, рятуйте, люди добрі, Злодії ввірвались, Вони в мене тонн із десять Пшениці вже вкрали. Тепер треба склад... Опширније

За Сибіром сонце сходить, Хлопці, не зівайте, Ви на мене, Кармалюка, Всю надію майте! Повернувся я з Сибіру, Та не маю долі, Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі. Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муку — Сам гірко заплачу. Зібрав собі сл... Опширније

Єднаймось, брати-українці, Не час на роздори, не час, Бо нам ще Великдень настане, І доля всміхнеться до нас. Від Чорного моря до синіх Карпат — Одна нероздільна родина. Без панства, без рабства, насильства і зрад — Одна самостійна Вкраїна. Почують ще гори і доли І ... Опширније