By

Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: — Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. — Е, це дурниця! — відповіла їй жаба.— Я зав’яжу тобі мотузок довкола шиї та перетя... Опширније

Що сі в полі забілло,— Ой чи гуси, чи лебеді? Тепер гуси не літають, А лебеді не пливають,— Татарове полон женуть: Один полон з жіночками, Другий полон з дівочками, Третій полон з діточками. Стали кошом[2] підЯришом[3], Та взяли сі паєвати[4] Дівка впала паробкові, А теще... Опширније

Чорна рілля заорана, гей, гей? Чорна рілля заорана І кулями засіяна, гей, гей! І кулями засіяна. Білим тілом зволочена І кровію сполочена. Вітер віє по долині, Лежить вояк на купині. Накрив очі китайкою, Китайкою червоною. Ані труни, ані ями, Ані вітця, ані мами. ... Опширније

Ой не ходи, Грицю, на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці, Солому палять і зілля варять, Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять. Тамта одная чорнобривая, То чарівниця справедливая! І чарівниця і зілля знає, Тебе, Грицуню, заздрісне кохає! В неділю рано зілля к... Опширније

Ой, пити би горівочку, ой, пити би, пити; Ой, прийшлося шавдареві з Делятина іти. Ой, положу на віконце горіхову гранку; Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку. Ой, піп іде до церковці та на хвалу Божу, А шандар ся відзиває: — Та й я вам поможу! — Ой, піп службу відправляє т... Опширније

Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси, Чия то дівчина розпустила коси? Коси розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала — не дожала І до сходу сонця тополею стала… Прийшо... Опширније

Ой у полі та криниченька, 3 неї вода протікає, Ой там чумак сірі воли пасе, Він з криниці напуває. Ой розпустив свої сірі воли Та по травці-муравці, А сам помер той чумак Макара У неділеньку вранці. Положили чумака Макару На травці-муравці, Викоп... Опширније

Ой був в Січі старий козак На прозвище Чалий, Вигодував сина Саву Козакам на славу. Не схотів же та той Сава Козакам служити,— Відклонився до ляшеньків В Польщу паном жити; Та схотів же та той Сава Слави залучити,— Став козаків-запорожців По степах ловити. Ой наш батько... Опширније

Колись була птиця жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця — давай вони зерном ділитися. От одне зерно зайве було. Миша каже: — Нехай мені буде! А жайворонок каже: — Нехай мені! Думають вони: що тут робит... Опширније

Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: — Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і... Опширније